ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ МИКИТА — художник-живописець.

Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок. Митець знаний, насамперед, як талановитий майстер тематичної картини.

Відображає у своїх творах переважно життя карпатського села, нелегкий побут горян, їхню працю, багатобарвні свята, природу. Живописець уміє надати повсякденним справам своїх героїв особливу значущість, передати мистецькими засоба- ми своєрідну поезію рідного краю.

Художник завжди прагне до чіткої конструктивності, логічної побудови композиції, широти та легкості прозорого, сповненого виразної звучності живопису.

Багато й плідно працює у галузі портрета. Створені митцем образи, як правило, гострохарактерні, у них майстерно передано складні нюанси внутрішнього стану портретованих.

В останні роки художник значну увагу приділяє пейзажу та натюрморту, де втілює своє світовідчуття, роздуми про сенс життя.

Найбільш відомі роботи майстра: «Моя Мамка» (1968), «Ягнятко» (1969), «Звозять сіно» (1971), «За щастя онуки» (1972), «Федір Манайло» (1976), «Мірка — мішання» (1987), «Плач вічної лози» (1988), «Зона» (1990), «Дай, Боже, добрий день» (1992), «На роздоріжжі» (1993), «На порозі вічного» (1995), «Запізніла весна» (1997), «Сонячна осінь» (1999), «Цімборки» (2000), «Автопортрет» (2001), «Повінь» (2001), «На поточку прала» (2001), «Куток двору» (2002), «Чорна сила над планетою» (2003), «Хата під полонинами» (2003), «Квітуча яблуня» (2004), «Осінь у Передгір'ї» (2004), «Різдвяний натюрморт» (2006), «Весна над озером» (2006) та ін.

Твори В. Микити зберігаються в музеях України та за межами держави.

1950  —   закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва.

1954 —  розпочав творчу діяльність.

1997—2004 член-кореспондент АМУ.

Член Національної спілки художників України.

Нагороджений: орденом Ярослава Мудрого V ступеня (2006), Золотою медаллю АМУ (2005), медаллю «За доблесну працю» (1970), Почесною грамотою ЦК ЛКСМУ (1966).

Посада: на творчій роботі.