ВІКТОР ІВАНОВИЧ РИЖИХ — живописець.

Учасник вітчизняних і міжнародних художніх виставок, один з активних майстрів мистецтва 60—90-х років ХХ ст.

Упродовж тривалого часу виступає як автор сюжетних композицій, у яких в образній формі відтворює різні явища сучасного життя.

Оригінальним колористичним вирішенням вирізняються пейзажі і натюрморти художника.

Переконливими психологічними характеристиками наділені його портретні образи.

Найбільш відомі твори: «Хокей» (1966), «Реліквії Бреста» (1968), «Інтерклуб» (1970), «Пошук» (1972), «Портрет Галини Неледви» (1972), «Венеція. Канал Гранде» (1974), «Херсонес», «Музика», «Портрет Наталії Нестерової», «Гості Києва» (1975), «Портрет Роберта Богдасарова» (1977), «Удвох» (1978), «Київський футбол» (1979), «На Черкащині» (1980), «На Капітолії», «Рим Цезаря», «Античне Причорномор'я» (1982), «Аеропорт» (1983), «Кібернетики», «Ранок в Арлі» (1985), «Художник та модель. XX сторіччя» (1989), «Конкістадор», «Охоронець Сени», «Сванетія» (1993), «Римський мотив» (1996), «Париж» (1998), «На Подолі. Самсон» (1999), «Античний діалог», «Венеція» (2000), «Портрет Костянтина Степанкова», «Портрет кібернетика Валерія Олександрова» (2001); серія натюрмортів (2001—2004) та ін.

Твори В. Рижиха зберігаються у музеях та колекціях в Україні і за її межами.

1958 —  закінчив Київський державний художній інститут.

1959—1986 на творчій роботі.

1986—1989 заступник голови Київської організації Спілки художників України.

З 1989 на творчій роботі.

2001—2006 член-кореспондент АМУ.

Член Національної спілки художників України; обирався членом її правління.

Нагороджений: медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва».

Посада: на творчій роботі.